Ще навіть сонце не зійшло. Вона співала.
Хто ж так її співать навчив? Чи й сама знала?
Переливалась пісня та. Дзвеніла. Моєму серденьку була та пісня мила.
То ввись злітала до небес, немов молилась. То падала так стрімко вниз. Вклонилась. То ніби перлами в траві вся розсипалась. То сумувала пісня та,
а то сміялась.
Я слухала пташину ту… й мені здалося, що все це є з мого життя. Так повелося.
Життя, мов пісня. Радість тут і смуток маєм. Добра краплинки, мов той спів, в днях розсипаєм.