ЖИТТЯ, МОВ ПІСНЯ!

                   Ще  навіть  сонце  не  зійшло.  Вона  співала.  
Хто  ж  так  її  співать  навчив?  Чи  й  сама  знала?
             Переливалась  пісня  та.  Дзвеніла.  Моєму  серденьку  була  та  пісня  мила.  
То  ввись  злітала  до  небес,  немов  молилась.  То  падала  так  стрімко  вниз.  Вклонилась.  То  ніби  перлами  в  траві  вся  розсипалась.  То  сумувала  пісня  та,
а  то  сміялась.
             Я  слухала  пташину  ту…  й  мені  здалося,  що  все  це  є  з  мого  життя.  Так  повелося.  
             Життя,  мов  пісня.    Радість  тут  і  смуток  маєм.  Добра  краплинки,  мов  той  спів,  в  днях  розсипаєм.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065032
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2026
автор: Надія Башинська