Даремно в світі нічого не буває:
І день і ніч несуть своє життя.
І не даремно літо осінь зустрічає,
І не даремно вироста мале дитя.
Недаром кривда з правдою в двобої
За душі б’ються, наче блискавка і гром.
І по одній дорозі багачі і гої
Ідуть до суду Божого разом.
Добро і зло існують недаремно,
Одне без одного на світі не живуть.
І промінь з'явиться, де нині темно,
І темнота закриє сонцю путь.
У кожного усе наполовину -
І бруду кучі і в кубі серебро.
І ненависть живе, мабуть, в людині,
Щоб люди знали, що таке добро.
І олігарх покине всі мільйони,
І бідні теж у небо відійдуть,
І тих і інших праведні колони
У одні двері Суду Божого ввійдуть.
