Твій силует виринає з пітьми,
корчені рожі по суті страшні.
Крила розправлені вище у небо,
більше ненависті з тебе не треба.
Ти йдеш помалу тримаючи зброю,
обляпана повністю й одяг весь в крові.
Погляд зі злістю вдивляється в мене,
крила розправлені зникли у небі.
Ти підійшла й зупинилася близько,
я ще не падав по суті так низько.
Зброя твоя пронзила живіт.
Проте я вже мертвий багато цих літ.
