Твої шляхи, для мене не відомі,
і я тримаю револьвер у скроні.
Один постріл і мене не стане,
хто за доньокою тоді догляне?
Твою сигарету викинув подалі,
а твій погляд ще стоїть в печалі.
Досі стоїть револьвер у скроні,
а в душі я чую крики болі.
Ти занедбала моє й її життя,
коли алкоголем з легка попива.
Легенький вінець на могилі твоїй...
Дощ. Вітер...та погляд сумний.
