Я сказати щиро тобі хочу,
Що усмішка до лиця тобі.
В тебе, як краплини неба, очі
Сірі, а чи, може, голубі.
Коси в тебе, як пшеничний колос,
І цього ніяк я не втаю,
Твій спокійний незабутній голос,
Наче дзвін гірського кришталю.
Доля нас з тобою подружила,
Чи випадок звів докупи нас?
Не втинаймо ж дружбі нашій крила,
Зупинімо невблаганний час.
Ти налий по повній, як годиться,
І за дружбу випиймо до дна,
Щоб не висохла душі криниця
Не зміліла серця глибина.
Щоб цвіли калиною світанки,
Щоб родило щастя на землі,
Щоб кохання в зорянім серпанку
Принесли на крилах журавлі.
