Я ад’ютант який в полоні
Пропав коли торкнувсь твоїх долоней
А далі були ночі із сум’яттям
Себе розпалював багаттям…
Не можу жити, я не можу
Позбутися від твоїх чар
Думками я себе тривожу
Серед минулого примар…
Воском тепле тіло затремтить
Вічна запам’ятається та мить
Коли пристрастю палають очі
І в них продовження цієї ночі…