Позавчора сяяв веселковий сніг
Білим цвітом лягав до ніг
І білосніжний вітер віяв
Він мені тебе навіяв…
Ілюзорну ту красу, вишневу
Розділив він сонце з небом
Спробував надати нам контрасту
Обійшовся без дурниць і фарсу…
Мусимо здолати руїни бувших літ
Вони залишили невидимий, той слід
Але не забувай, що творим невідоме
І рвем себе бажанням до судоми…