Так, покласти нам кінець
В світі час всьому
Злу, що зводить нанівець
Все! Його в пітьму,
В безвість, в прірву, в небуття
Нам прогнати слід
Повністю, на все буття,
Щоб воно, мов лід,
Все розтануло й навік
Вже, без вороття,
Щоб не коротали вік
Свій ми без пуття.
Місця злу не має буть
В світі цім земнім.
Час давно всім нам збугнуть
Це. Яка ж суть в нім?
Щоб лиш нівечить життя?
Щоб труїть його,
Наче змій, без співчуття,
Доки одного
Дня не промине воно?
Не для цього нам
В світі цім життя дано,
А щоб лиш думкам,
Почуттям служили ми
Добрим і були
Всі щасливими людьми,
Щоб добро несли
Та робили ми його
Усьому та всім
Протягом життя всього
В світі цім земнім,
Що трима в собі всіх нас,
Доки стукотить
Серце, доки плине час
Наш усяку мить.
Євген Ковальчук, 14. 06. 2022