Вже майже двадцять у Стрию,
й хоч поїзд пам'яті все далі,
я часто уві сні стою
на Миргородському вокзалі.
Привіт, Васильович. Сидить.
Аж в серці защеміло трохи.
Ці два десятки наче мить,
І водночас немов епоха.
Бредем з Морфеєм уві сні-
ось крупзавод, ось "Україна",
ідем у дощ, ідем у сніг
повз біржу і повз пошти стіни.
Ще прямо- там "Універмаг",
ми ж вправо, де музей Давида,
і краєзнавчий, недарма ж,
за ним хорольські краєвиди.
І ось по набережій з ним
ми до курортного йдем мосту
з моїм супутником нічним.
І через міст крокуєм просто
туди, де "бочка" і бювет,
через курорт і до турбази.
Ну як турбаза...силует.
Ми ж із Морфеєм вліво зразу.
Через дорогу- стадіон,
ми ж повз керамік- до Тараса.
Ось і Григорович- бетон.
Кобзар, поет, художник разом.
Йдем далі- на центральний міст,
ще трохи- до курорту входу.
Базар- через дорогу- в піст,
у будні, і в любу погоду.
А прямо "Миргород" готель,
навпроти "Гастроном". І "рана"-
який вже рік, який вже день-
БК, обнесений парканом.
Наліво повз автовокзал,
і по Кашинського йдем пішки,
повз п'яту школу, і фінал-
Морфей зникає, я у ліжку.
25.02.- 29.03.2026
ID:
1059963
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Оповідний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Урбаністична лірика (міська) дата надходження: 29.03.2026 19:54:12
© дата внесення змiн: 29.03.2026 19:54:12
автор: О.В.Рожко
Вкажіть причину вашої скарги
|