"СОН"

Вже  майже  двадцять  у  Стрию,
й  хоч  поїзд  пам'яті  все  далі,
я  часто  уві  сні  стою  
на  Миргородському  вокзалі.

Привіт,  Васильович.  Сидить.
Аж  в  серці  защеміло  трохи.
Ці  два  десятки  наче  мить,
І  водночас  немов  епоха.

Бредем  з  Морфеєм  уві  сні-
ось  крупзавод,  ось  "Україна",
ідем  у    дощ,  ідем  у  сніг
повз  біржу  і  повз  пошти  стіни.

Ще  прямо-  там  "Універмаг",
ми  ж  вправо,    де  музей  Давида,
і    краєзнавчий,  недарма  ж,
за  ним  хорольські    краєвиди.

І  ось  по  набережій  з  ним  
ми  до  курортного  йдем  мосту
з  моїм  супутником  нічним.
І  через  міст  крокуєм  просто

туди,    де  "бочка"  і  бювет,
через  курорт  і  до  турбази.
Ну  як  турбаза...силует.
Ми  ж  із  Морфеєм  вліво  зразу.

Через  дорогу-  стадіон,
ми  ж  повз  керамік-  до  Тараса.
Ось  і  Григорович-  бетон.
Кобзар,  поет,  художник  разом.

Йдем  далі-  на  центральний  міст,
ще  трохи-  до  курорту  входу.
Базар-  через  дорогу-  в  піст,
у  будні,  і  в  любу  погоду.

А  прямо  "Миргород"  готель,
навпроти  "Гастроном".  І  "рана"-
який  вже  рік,  який  вже  день-
БК,  обнесений  парканом.

Наліво  повз  автовокзал,
і    по  Кашинського    йдем  пішки,
повз  п'яту  школу,  і  фінал-
Морфей    зникає,  я  у  ліжку.

25.02.-  29.03.2026

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059963
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2026
автор: О.В.Рожко