Що, Бога невидно?
Хто вірить той бачить
В щоденній турботі
У маминій ласці
В далекій дорозі
І близько до хати
Бог неодмінно
Нас буде чекати.
В зливі весняній,
В зимовім морозі
Бог завжди у наших
Сердець на порозі.
У росах світанку
І пахощах квітів
У травах зелених
І неба блакиті
В легесенькім вітрі
І вихорі буйним
У тихому плесі річки
І моря синього штурмі
В маленькій комашці
Й метелика дотик
Кумедно дитячий
Скривлений ротик
До всіх Він говорить
Усім промовляє
І променем сонця
Усіх зігріває.
Він стукає в серце
І просить впустити
Бо всіх Він нас любить
Ми всі Його діти
Дарує нам весну
В ключі журавлів
Серця звеселяє
В піснях солов'їв
В овочах спілих
В малині червоній
В буйному цвіті
Чарівних піоній
В колоссі пшениці
У синьому льоні
В гудінні джмелів
І в церковному дзвоні
Усюди, де око твоє
Лиш окине
То Богом Всевишнім
Єдиним створиме
Лише зупинись
Оціни красу цю
Подякуй і ввіруй
Богу Творцю.
Гарно 
