Бери кайло, пішли точити слово.
Пегас не кінь крилатий, а лоша.
Я не читаю вірші принципово,
куди не кинься, пише скрізь душа.
Це може аритмія у планети?
Чи план такий найвищого Творця? –
в генделику натруджені поети
хто віскі замовляє, хто винця…
Без випивки їм не дається Муза,
комизлива діваха просто вкрай.
А, що поет? Він ліпоти лакуза
душею щось нашкрябає бодай.
І подарує світу свіжий витвір,
сприймай, читач, написане, моє,
не має твір ні розміру, ні ритму
кубло із думки чупакабра в’є…
Якщо впізнав себе ти випадково,
бери кайло, пішли точити слово.
21.07.24р.
Беру кайло та йду точити слово.... 
Та впізнав, впізнав, Миколо! Беру лопату, щоб вирити собі яму! 
