Ти світив, та роки – не жарти,
І все ближче земля стає,
І здається, що вже не варто,
Хоч і світло в душі ще є.
І минуле не повернути,
Опустилася голова,
Але світло завжди давав ти
І тепер почались дива!
Безнадія зими навколо,
Свист байдужого вітру скрізь,
На снігу твого світла коло…
І у ньому з‘явився гість!
Далі кожна душа впізнає
Той танок, що коханням звуть,
Коли доля шляхи сплітає
Двох сердець у єдину путь.
І ти вже на порозі ночі,
Ти вже світиш з останніх сил,
Та все добре, бо поряд очі,
Що собою ти засвітив!
Написано за мотивами японського мультфільму
https://www.youtube.com/watch?v=8ntYR8tpfJE
Дякую за посилання.
