Ще вчора вітер обіймав, кошлатив
Яскравий лайм травиці молодої,
Вигойдував злегка́ гілля брунькате,
Неначе шепотів комусь свій докір.
А вже сьогодні сунуть сиві хмари,
Божественні сльозини орошають,
Насичують, воложать землю марень
І сіють ніжність рясту шар за шаром.
В годину ранню дощові краплини
Летять, змиваючи з душі тривоги,
Чуттів, думок народжуючи зливу,
З природою - майбутні діалоги.
Чудово! Майстерно передали примхи погоди. А у нас буревій - сніг з дощем.Та не будемо дивуватися,березень піддався спокусі зими,на якийсь час прийняв у гості. Дякую Світланочко!