Коли мене Господь спитає
Чому я так життя прожив,
То я Йому відповідаю,
Тому, що все життя любив.
Любив життя, любив країну,
Любив жінок, любив красу,
Любив я мову солов*їну,
Я цю любов життям несу.
Любив сади весняні в цвіті,
І як співають солов*ї,
Любив, коли сміються діти,
Любов жила в душі моїй.
Любов у пісні і у віршах,
В чарівнім подиху весни,
Не знаю навіть в чому більше,
Однаковісінько мені.
Любов*ю душу свою грію,
Любов*ю зцілюю людей,
Любов у серці я лелію,
Живу любов*ю кожен день.
Мені любов дарують квіти,
Й п*янкі травневі солов*ї,
Любов дарують друзі, діти,
І навіть вороги мої.
Хоч ворогів й немає в мене,
Немає їх і не було,
Земле моя, кохана нене,
Що пережить мені прийшлось?!
За цю любов мою гарячу,
Що я несу й мені несли,
Всього в житті я перебачив,
І так роки мої спливли.
В любові посивіли скроні,
Та ватра в грудях ще горить,
Як мамині колись долоні,
Цілую яблуневий цвіт.
Земле моя, моя любове,
Барвінки цвинтаря й хрести,
Й до вас любов у пісні, в слові,
Через життя буду нести,
Річки, озера, полонини,
Карпатські гори й потічки,
Прийміть любов мою віднині,
Що ллється з силою ріки,
Любов у серці вишиванка,
І пісня батьківська в душі,
І сонце, що дарує зранку
Мені наснагу на вірші,
Вкраїно - матінко,без тебе,
Була б пуста любов моя,
Немов без сонця і без неба,
У цьому світі жив би я.
Коли мене Господь спитає,
Чому я так життя прожив?
То я Йому відповідаю,
Тому, що все життя любив.
ID:
955256
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 03.08.2022 10:37:46
© дата внесення змiн: 03.08.2022 10:44:28
автор: Амадей
Вкажіть причину вашої скарги
|
