Від лікарень у столицю
Їдуть делегати
Внести правку на початку
Клятви Гіппократа.
Бо негоже: всі науки
Підлягли реформі,
Не дійшли до Клятви руки –
Все в первісній формі.
Треба встигнути зробити
Все найближчим часом,
І закон оцей пустити
У народні маси.
Бо зберуться депутати
Терміново знову,
Завтра будуть засідати
Всі позачергово.
Лікарі на цій нараді
Подали прохання,
Щоб затвердили у Раді
В першому читанні
Новий текст, тому, що Клятва
Явно застаріла…
Перше речення у тексті
Оплесками встріли:
-Щоб були в нас результати
Й наслідки хороші,
Пацієнт повинен мати
Поліс, або гроші.
Я, такий-то, і клянуся:
У цій круговерті
Лікувати вас беруся
До самої смерті.
Далі все іде за текстом –
Сказано там гарно,
Тож не варто час і сили
Витрачати марно.
А в кінці така примітка:
-Дамо відсіч смерті!
Гроші можна через касу
(А краще - в конверті).
Гіппократ не передбачив,
Звідки міг він знати?
Що в нас лікарю теж треба
Якось виживати!
Не учли все наши предки,
что спасают не таблетки.
Пришло такое время,
Не только спасать больного...
А лекарю, чтобы выжить -
В конверт положи - сколько можешь!
Катерина Собова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Таєчко, за такий правдивий експромт! Міцного Вам здоров"я і невичерпного оптимізму! Дуже Вам рада!