Я прихворіла , проснулася хворою.
І раптом здалося , що осіння імла
Все забирає , що силою створюю,
Тільки лише б сюди не дійшла.
Та скло повидавлює, постукає тихо,
Заллється в кімнату, і я задихнуся.
Ніби чорнилом , собою малює лихо.
Раз - два , сьогодні я не проснуся .
