Я вплету материнку й полин,
Сон -траву та ще м’яту духмяну,
На добро – деревію дістану.
Тирлич-зілля хоч пару стеблин.
Для здоров’я - безсмертник знайду,
Сокирки та блакитну волошку.
Ще й калину вплету…хоч потрошку…
Чорнобривці візьму, резеду.
Ці дванадцять розкішних квіток
несуть магію рідного краю,
Бо з коханням навіки єднає
У це свято купальський вінок.
Так з надією я до вінка -
Прикріплю вже палаючу свічку,
Ти неси мій вінок, нічна річко,
Хай коханий мене відшука…
Ми стрибнемо удвох стрімголов
через вогнище, взявшись за руки.
І ніколи не буде розлуки,
Бо Купала дарує любов…
щиро дякую, пані Любо...ось захотілося, чогось магічного до свята 
Спасибі за високі оцінки 
