Коли воском сум на душу спадає,
Про тебе згадую, легше стає мені.
Як пух - всі тягарі турбот на спині,
Про все на світі швидко забуваю.
Хвилина радощів швидко минає,
Втопити хочу ношу життя у вині.
Коли воском сум на душу спадає,
Про тебе згадую, легше стає мені.
Розсудок від проблем розум лишає,
Здається мені, що опинюсь на дні.
Насуваються жахи темнезні, одні.
Про тебе згадка, - рятунок кидає.
Коли воском сум на душу спадає.
(Рондель)
5 лютого 1996 р.
