У міражах крилатість сніжна білизни,
Лиш крутень слізно моросить сльотою.
І звучний день, розбризканий краплинно зник,
А ніч сповзла й упала глухотою.
І не закреслиш, не зітреш тягар думок.
Налитість туги ув очах не змиєш.
Чи має сенс непевний диво-тіні крок?
Примхлива річ плавучість строку міни.
Розбіжності бажань нелегко подолать.
Розчарування - ще ж не аксіома.
Тверезість суджень, дії та душевний склад,-
І казибрід стає вже карколомний.
(Лютий має ще давні назви - крутень, казибрід. Карколомний - в значенні- надзвичайний.)
