Показала всім характер,
Налякала всі підряд.
Так! Зима - це справжній майстер,
А тепер лягла поспать.
Їй нема до того діла,
Що туман вже з"їв сніги.
Вона добре розуміла:
Мало в нього все ж снаги.
А навколо сонно, тихо,
Не чекать би знов біди.
Завірюха ледве диха,
І від неї лиш сліди.
Я дивлюсь - навколо сіро,
Ні зима і ні весна.
Знову снігу захотіла,
Хай квітує білизна!
По снігу сліди узнаю,
Крок за кроком...Знову ти?
Обережно обминаю...
Мерзнеш ти чого? Ввійди...