Це осінь загляда в моє вікно,
А я чекаю віхол листопада.
Твого листа знайду я всеодно
Між листям, що опало серед саду.
Знайти мені його не буде важко,
Відчую в ньому подихи весни -
Розквітлу білу восени ромашку.
Нехай позаздрять цвіту полини.
Упала з неї крапелька роси,
Неначе обпекла мене сльозою.
Це осінь гірко плакала, не ти,
Холодною торкнулася водою.
Підставила долоню, щоб зігріть -
Мурашки поповзли по моїм тілі.́.
Хотіла холодок цей приглушить,
Чи пожаліть сльозу цю запізнілу.
Чому ти плачеш, осене, спинися?
Твого я хочу так іще тепла.
Життя таке прекрасне - озирнися!
В моїм ти серці ще не відцвіла...
Дуже гарно! 
