|
Мій Український Степ - великий,
степ без початку і кінця...
Мій степ сумній, натхненний, дикий,
мій степ із фарбою лиця,
яка малює сонця коло,
яка малює дивосвіт...
Сивіють вже душа і чоло,
сивіє час, перебіг літ...
Козак і кінь, козак і воля,
козак і смерть, козак і путь...
Козак завжди шукає долю,
але завжди знаходить лють,
війну і кров, знущання, морок,
оману, біль, жорстокий шлях,
несправедливість, розбрат, ворох
війни незліченних комах.
Козак і люлька, чуб і сбруя,
козак і шабля, і туман...
Свобода йде, вона крокує,
свобода - вічність й океан.
В степу зима, в степу і літо,
в степу повітря так п'янить...
В степу відлуння Заповіту,
в степу Тараса дума й мить.
Мій степ - духмяний і барвистий,
мій степ - колиска почуттів...
Моя Країна, як намисто, -
перлина давності світів.
Мій степ не мертвий, він родючий,
мій степ долав навалу хмар...
мій степ є сад, цей сад квітучий,
в його душі є Божий дар.
Мій Український Степ - великий,
степ без початку і кінця...
Мій степ, він вільний, щирий, дикий,
мій степ підкорює серця...
14.07.2019
ID:
841962
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 15.07.2019 09:07:26
© дата внесення змiн: 15.07.2019 09:07:26
автор: Holger Dolmetscher
Вкажіть причину вашої скарги
|
