Осінь - Фея в стилі ретро... І сердита і смішна,
То буває вередлива, то від яблук запашна.
То біжить у луг, де вітер, грає в піжмурки з дощем,
То зриває в букет квіти, то приносить в серце щем.
Зрозуміти її складно, бо ж вона у нас така,
Свиту із листків одягне й витинає гопака.
То вона неначе пані, повелителька дощів,
Щічки в неї, то рум'яні, а то просто нема слів...
Ось така вона буває, то танцює ніжний вальс,
В листопаді закружляє і здивує усіх нас.
То сміється, а то плаче, то співає, то мовчить,
А буває ще й терпляча, а то хоче відпочить...
В ясний день, в погожу днину, пензля узяла до рук,
Ось шедевр, її картина і не буде більш розлук.
Осінь - Фея в стилі ретро... Дивиться згори на нас,
Як зима одіне светра, заспіває свій романс...
