Золотава осінь, бурштинові очі,
Підфарбує, ледь- ледь, все посеред ночі,
А світанок, сонно покладе на пензлик,
Фарб червоних, жовтих,він немов метелик.
Ясноокий промінь, бадьорить природу,
Доки час, ще має і має нагоду,
Золотава осінь, очі бурштинові,
Зчервонілі, сяють грона калинові.
Світлий день загляне, то неначе казка,
Як пригріє сонце, на те Божа ласка.,
Золотенькі коси в моєї берізки,
Під багрянцем, лежить трава, уздовж річки.
У пониклім лісі, листя зорепадом,
Я не. тішуся й своїм щедрим садом,
Не скупа красуня, вміло хазяйнує,
І знов нові фарби… повсюди чаклує.
29.09.2018р
Так і ллється оте тепло осіннє поміж рядочки вірша... 
