Птахом ніч синя присіла,
Небо – з мереживом зір.
Я вже тобою горіла...
Доля ж зробила відбір.
Зараз з тобою ми в місті,
В місті, якого нема...
Ніч свої звуки солісті -
Тихо для нас...жартома.
Може з відлунням небесним...
Стогін надірваних струн...
Словом, бодай безсловесним,
Щось напророчить віщун.
Гарний вiрш, Людмило. Дуже яскраво звучать рядки у вас. То попереднiй коментатор Сергiй Улько згадав за пiсню Iгора Корнелюка, а менi згадалася гумористична передача, яку колись на телебаченнi показували "Маленькi iсторii мiста, якого немае на картi". Там з учасниками клоунського колективу "Арт Обстрiл" рiзнi веселi, смiшнi iсторii вiдбувалися.
Тiльки от у вас у 7 рядку - а як це "звуки солiстi"? Коли про солiстiв кажуть, то частiше iменник вживають - "звуки вiд солiстiв". А якщо прикметник до цього слова, то, як правило, кажуть - "сольнi", "сольнi концерти".
Дякую,Дмитре. Відносно зауваження:це-експеримент.Поет має право пошуку.Наприклад в п.Юхниці дуже часто вживаються нові вишукані слова.Мені завжди хотілось знайти своє.Буду пробувати.