Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ніна Незламна: Після випускного/проза/ - ВІРШ

logo
Ніна Незламна: Після випускного/проза/ - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 3
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Після випускного/проза/

Ніна Незламна :: Після випускного/проза/
   Ясний світанок пробуджує навколишній світ. Яскраві сонячні промені ніби танцюють, виграють фіолетовими, голубими, синіми, а часом рожевими кольорами. Немов один перед одним хизуються, який з них миготить краще.
   На сході блакитне, безхмарне небо. Десь там, вдалині, туди на захід, здається край неба, тримають дві великі темні хмари.
  Час від часу, над землею пурхають маленькі пташки і знову зникають у високій траві, кущах. Сріблясті роси, освічені сонячним сяйвом, здалеку здаються  кришталевими.
      Опісля  випускного вечора  не  поспішали, йшли недалеко та за розмовами  дісталися до річки. Трохи далі розлігся широкий став. Густий, високий очерет і зілля  немов охороняли їх.
 А далі, в шовкових травах  і квітах  потопала долина.
 В небо здійнявся красень – лелека… широко розправивши  крила  літав, кружляв, оглядав, що діється довкола.
Олексій з Оксаною сиділи на пагорбку, на поваленому дереві, поміж квітучих шовковиць. Відчуття запаху зілля і води, свіжого повітря, радістю наповнювали серця.
      За плечима, трохи вище, виднілися дачі, а далі до траси, листяний ліс, який тягнувся до містечка.
На воді мерехтіли перші сонячні промені.
- Ой дивись, дивись,- показувала на річку Оксана.
Там плескалися срібні рибки, то одна, за нею інша, немов гралися в хованки, поверх води розходилися  пружні круги. 
- Тихо… не кричи, бо злякаєш, - спокійно  промовив Олексій, махнув рукою в сторону річки.
 На піску, вирячивши  балухаті очі, сиділи дві жаби, полювали на комах.
 А над  водою, ніби завмерла, лише крилами махала бабка. Та раптом крутнулася і швидко десь зникла. В чагарнику почувся шерхіт, мелькнула видра, шубовтнулася в воду.
- Оце так! Ти бачив?- тихо запитала дівчина.  Він кивнув  головою, до уст  приклав палець, показав, щоб мовчала.
  Задоволені,  з річки не зводили очей. Милувалися, як від вітру рябить вода, на сонці виблискує латаття. А зовсім поруч нахилена стара плакуча верба, її коси купалися у воді, під ними вода немов завмерла, що навіть виднілися водорості, зграї маленьких риб.
Десь далеко почувся крик качки, відразу у відповідь пролунало кілька звуків. На другу  сторону річки,  приховавши під крилами голови, ще дрімає пара лебедів.
- А може пора йти?- запитала Оксана, обхопила себе руками.
- Ой, який неуважний. Коли ти поряд, про все забуваю. Вибач! Ти ж у легенькій сукні, прохолодно.
Одягаючи на неї свій жакет, зазирає в  красиві, блакитні очі. Вже обійми, ніжний поцілунок у вуста.
Вона нічого не сказала, трохи зашарілася, ледь почервоніла.
-Ти пам`ятаєш, як ми, ще в п`ятому класі приходили сюди, я  дівчат учив  плавати?
- А чому ж ні, звичайно пам`ятаю. А не забув, як у восьмому класі, хлопці на дачах  у когось взяли  надувний човен. Ми сперечалися хто буде першим плавати.  І, як  згодом, за ним прибіг  господар,- посміхнувшись продовжила розмову. 
- Так швидко збігло дитинство, за ним і прекрасний час юності. Ми вже дорослі, на нас чекає зовсім інше, нове життя,- помітив Олексій.
-Ти ж знаєш, я подаю документи в  НТУ  ХПІ, думаю буде все  гаразд, щоб чогось досягти треба навчатися.
-Тобі в Харків хочеться?  А я хочу в медичний університет та не знаю чи вийде, великий конкурс.
- Ми ж не слабкі, будемо впевнені в собі,  поступимо вчитися, принаймні я так надіюся і мрію, що все буде добре….
- Почекай, зараз прийду,-  сказав Олексій, неподалік зник за шовковицею. 
Вона дивиться вслід, тішилася ним. Красень, стрункий, чорнявий, розумний. Ловила себе на думці, що давно їй подобається, себе не вважає красунею та русяве густе волосся,  дівчат і хлопців вражало блиском. А за очі, в класі  хлопці шепотіли, що одні погляди можуть звести з розуму, але на ці розмови дівчина не звертала уваги. В школі за партами, вони сиділи в різних рядах. Вона часом помічає його погляд, піднімає голову, обоє червоніли, перша опускає очі.
 Це тільки опісля Новорічного карнавалу, зі школи став  її  додому проводити. А на свято Восьмого Березня привітав квітами. Був дуже веселий, багато розповідав про свої плани, що хоче працювати з технологіями. Того вечора вперше її поцілував.  В останній місяць  занять залишалися після уроків, зубрили формули, готувалися до екзаменів. Поїде вчитися та й по дружбі, вона думала іншим разом, хто знає, що буде через п`ять років.
  Вже зовсім виринуло сонце. Росяну, шовкову траву пестили промені, вона поблискує, переливається, миготить зелено - синім кольором.
За кілька хвилин, осяяний усмішкою, підходив до неї,
 - Дивися що я знайшов!
В долоні тримає яскраво – червоні полуниці,
- Бачиш, це далі на пагорбі, правда, їх там небагато. Їж, це тобі, я трохи посмакував коли збирав…
Вона  задоволено подивилася, подякувала. Він дивився в її очі, здавалося намагався їх запам`ятати.
     Присів поруч з нею, з долоні брав  по одній суниці підносив  до  її вуст. Задоволена, усміхнена, після кожної дякувала. Після останньої розсміялися.
- Ану дай, нехай я зніму останній солод на твоїх устах.
Вона зморщила носа, але піддалася довгому поцілунку.
-Мені здається, що  буде дощ, бачиш ті хмари, що були на заході, помітно підкрадаються і вітерець  віє прохолодний,- обійнявши проговорив Олексій.
   Вибралася з обіймів,
-  То йдемо, так далеко заперлися, скільки часу мине поки назад доберемося, а то справді, ще змокнемо.
    На пагорбі, з кущів вилетіли сполохані горобці.
- О, бачиш, ховаються, напевно точно буде дощ.
  Взявшись за руки, йшли дорогою, що пролягала вздовж лісу. Напроти лісу, під сонячним сяйвом, приваблює поле з квітучою конюшиною.
- Почекай,-  сказав їй, моргнувши. 
На узліссі, під деревами, збирає ромашки, дзвіночки і листки папороті склав у букет, демонстративно підніс і вклонився , чмокнув в щічку.
Вона збуджено сміялася, як мала дитина, піднесла квіти  вгору, весело сміялася. Від задоволення, в очах мерехтіли блиски.
Він зачарований її поведінкою, тільки спостерігав і усміхався.
 Та вже опанувавши себе від емоцій, вона проговорила,-
- Ой, а насправді, яка чудова  природа, яка краса довкола нас. Наша земля найкрасивіша, найщедріша, як можна її не любити і кудись їхати.
- Та що ти, то ж я в Україні буду. Проминуть п`ять років швидко та й  літом буду вдома, ще не раз разом помилуємося природою.
- Все, йдемо швидше, я відчуваю перші краплини, а то намокну, буду, як та обскубана курка.
Олексій емоційно,
-Ну ти даєш, ото сказала.
Повернувши голову в сторону, продовжив,
- Ой, подивись, там при дорозі стара скирта, побігли сховаємося.
Познімали капці, босоніж, як малі діти, веселі бігли до скирти.
  Хмари здаються невеликі та дощ йшов рясний. Сховалися в  скирті, з - під соломи виднілися тільки усміхнені очі.
Кілька хвилин терпіння, кліпаючи повіками запитала,
-Ти дуже мукрий?  Протягнула руку, намагалася відчути краплини,
- О, здається закінчився. Я в твоєму жакеті, мені менше перепало, а ти в одній сорочці. Тепер вигляд у нас… напрочуд не карнавальний.
-Та ні, так трохи,- заперечив. Допомагав їй вилізти зі скирти....
	Знову яскраво виглянуло сонце, сірі хмари пливли вдалину і небо стало синьо - голубе та де – не – де вже й з`явились маленькі білі хмаринки.
Задерши голови догори, обоє милувалися ними. Сонячні промені пестять обличчя, примруживши очі, вони  насолоджуються теплом, посміхаються, радіють.  
  Останні соломинки, він знімає з її волосся, обтрушує сукню, злегка обійняв, 
-Прохолодно, треба поспішити.
   Ґрунтова  дорога,  від дощу блистить, ноги ковзають по ній. Взявшись за руки, весело шльопали по багнюці.
     Нарешті добралися до траси, Олексій мокрою травою намагався витерти їй ноги. Трохи засоромилася, почервоніла, стоячи на одній нозі, вже трималася  за нього, від лоскоту заходилася сміхом.
 Йому подобається її дзвінкий сміх,  задоволено, з ласкавим поглядом спостерігав за нею.
-Все процедуру закінчив, візьми носову хустинку, ще раз протри і взуйся.це вже сама зроби і взуйся.
Вона, виконує його пораду, прикожному нахилі він цілує в щоку,
-Ну Олексію, зараз упаду, не заважай.
      По трасі їхала машина, водій, помітивши їх, притишив швидкість, гучний сигнал рознісся по окрузі, Чоловік, років тридцяти, з відкритого вікна  посміхається, махає рукою, знову сигналить, за мить машина набирає швидкість.
 Від здивування її очі округлилися,
- Що це було? Ти його знаєш?
Він голосно засміявся,
-Та ні. Хіба б знайомий нас не забрав.
- То йдемо, бо ще хтось буде їхати, зупинятися. Ще нам таких сюрпризів не вистачало.
Хитрий погляд, усмішка,
- Ну це ж заради тебе зупиняються, ти ж красуня.
- Олексію, ну досить, ото ще скажеш, - різко потягнула за руку, - Твоя усмішка, як це сонце, але не варто виставляти на показ всі тридцять два зуба.
-Тобі не подобаються мої зуби? То вибий, я потерплю. А, що тобі ще в мені не подобається? Тільки відверто…
-Ну Олексіє! Мені все подобається.
-Але ж ти про все, ще не знаєш, - сказав ледь стримуючи сміх.
Та вже сміялися вдвох.Той сміх понісся за вітерцем, розвіявся по окрузі.
По обіч траси,  з надією підкоряти труднощі, радісні, щасливі поверталися додому.

Далі буде



 

ID:  712117
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 14.01.2017 13:38:30
© дата внесення змiн: 26.05.2025 10:18:31
автор: Ніна Незламна

Мені подобається 21 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Н-А-Д-І-Я, Любов Іванова, Віталій Назарук, Світлана Моренець, Ніна-Марія, Шостацька Людмила, Svitlana_Belyakova, Надія Башинська, Наталі Косенко - Пурик, Білоозерянська Чайка, Parallax
Прочитаний усіма відвідувачами (1867)
В тому числі авторами сайту (41) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

Валентина Мала, 18.01.2017 - 07:32
Ніно,дуже гарна проза!Продовжуйте!Твір гарний,легкий,світлий!Про нашу юність!Чудово! 12 12 12 12 16 16 give_rose friends
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Валюшо! 17.01 є продовження.Рада,що читаєте.Дякую за підтримку.Успіхів Вам і натхнення!!! 22 22 give_rose
 
Н-А-Д-І-Я, 17.01.2017 - 09:50
12 12 16 16 Який світлий життєвий твір! Аж на душі посвітлішало.. Юність, згадала і свою... flo12 flo12 flo12
Читаю далі...
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую,Надійко! Рада,що завітали.Нехай щастить!!! 22 21 22 give_rose
 
Ірин Ка, 16.01.2017 - 20:54
Цікаво і легко! 12 12 16 smile
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую,Ірин Ка ,рада,що читаєте.Завтра буде продовження,тож запрошую.Всього найкращого Вам!!! 22 21 22 give_rose
 
Ніна-Марія, 14.01.2017 - 20:05
Мені дуже сподобалось, Ніночко. Зі святом Вас!!! 12 16 19 21 22 22 friends
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ніночко,Дуже дякую! Успіхів Вам і натхнення!. 22 21 22 give_rose
 
ТАИСИЯ, 14.01.2017 - 19:17
Романтичное повествование!
Очень понравилось! Молодость, природа, всё привлекает своею непосредственностью! 12 tender love11 flo36 flo12
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Большое спасибо,очень рада,что понравилось.С праздниками Вас!!! Успехов и хорошего настроения. 22 22 21 give_rose
 
12 12 Подобається Ваша проза, Ніночко! Пишіть! 13
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! Рада ,що сподобалось. Успхів Вам!!! 22 22 19 give_rose
 
Ганна Верес, 14.01.2017 - 17:59
перед ними стелилась велика дорога в нове життя.
Дуже гарно! Ніночко, Ви справді, майстриня прози, такої ненав'язливої, обнадійливої! 12 16 friends ny5
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую,Ганнусю! Дякую за добрі слова. Успіхів Вам!!! 22 22 give_rose
 
Чудова проза,пані Ніно.Чекаю продовження.З святом Вас! 12 12 12 16 give_rose ny5
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую,Лю.дочко!
Я хіба обіцяла продовження.
biggrin wink Нажаль над цим не думала.Є думка почала нову прозу,та не знаю коли це будеділо.Дуже вдячна Вам за підтримку.Зі Святом Вам!!!Успіхів!!! 22 22 give_rose
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Шостацька Людмила, 14.01.2017 - 17:53
Ви мені не обіцяли,а я хочу знати як склалась доля ЛГ після випуску. smile
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую!!!Час покаже...Нехай щастить!!!Рада спілкуванню. 22 22 give_rose
 
Ніно, твоя проза мені дуже подобається. У ній стільки щирого тепла, що його випромінюють твої ЛГ! 12 16 give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую!!! Рада,що читаєте.Дякую за підтримку.
Успіхів Вам і натхнення! 22 21 22 give_rose
 

Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Відчуження
dashavsky: - Рекет.
Синонім до слова:  Відчуження
Максим Тарасівський: - знепривласнення
Знайти несловникові синоніми до слова:  Відчуження
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
Mattias Genri: - Патя́кати
Синонім до слова:  Вічність
Mattias Genri: - Внебуття́
Синонім до слова:  Вічність
Mattias Genri: - Внеча́сність
Синонім до слова:  збагнути
Mattias Genri: - доту́мкати
Синонім до слова:  говорити
Mattias Genri: - Терендіти
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - Файна
Синонім до слова:  говорити
boroda-64: - НЬОРКАТИ
Синонім до слова:  збагнути
Пантелій Любченко: - Доінсайтити.
Синонім до слова:  Вічність
Пантелій Любченко: - Те, що нас переживе. Кінця чого ми не побачимо.
Синонім до слова:  Вічність
Софія Пасічник: - Безчасовість
Знайти несловникові синоніми до слова:  Відповідальність
Enol: -
Синонім до слова:  Новий
Neteka: - Незношений
Синонім до слова:  Новий
oreol: - щойно виготовлений
Синонім до слова:  Навіть
oreol: - "і ..."
Синонім до слова:  Бутылка
Пантелій Любченко: - Пузир.
Синонім до слова:  Новий
Пантелій Любченко: - На кого ще й муха не сідала.
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - Риторити, риторенькати, цицеронити, глашатаяти.
Синонім до слова:  Новий
dashavsky: - Необлапаний
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - усвідомити
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - Усвідомит
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
x
Нові твори
Обрати твори за період: