Пов'язує донька квітчасту хустину,
Що так пасувала колись і мені,
А личко біленьке її в цю хвилину,
Так схоже на вишню в саду навесні.
Приспів:
Хустина, хустина, хустина тернова,
Що матінка доні спішить передати.
В ній нації код – у квітках кольорових,
Та в слові святім, українському – мати.
Хустина, хустина, хустина тернова,
Що матінка доні спішить передати.
В ній нації код – у квітках кольорових,
Та в слові святім, українському – мати.
На яблуню схоже в зеленім садочку,
Як спів соловейка зліта вдалечінь,
А сонце відблискує в кожнім листочку
Ту просинь безмежну і ту голубінь.
Приспів:
Хустина, хустина, хустина тернова,
Що матінка доні спішить передати.
В ній нації код – у квітках кольорових,
Та в слові святім, українському – мати.
Хустина, хустина, хустина тернова,
Що матінка доні спішить передати.
В ній нації код – у квітках кольорових,
Та в слові святім, українському – мати.
Ще схоже на мальви червоні за тином,
На маки й волошки у хлібних полях,
Адже увібрала у себе хустина
І душу вкраїнську, й любов у серцях.
Приспів:
Хустина, хустина, хустина тернова,
Що матінка доні спішить передати.
В ній нації код – у квітках кольорових,
Та в слові святім, українському – мати.
Хустина, хустина, хустина тернова,
Що матінка доні спішить передати.
В ній нації код – у квітках кольорових,
Та в слові святім, українському – мати.
