За садом ліщина стоїть
тихесенька.
Дівчина в садочку стиха щось шепоче.
Місяць слухав тишком аж до самої ночі.
Ой, у саду..
Ой, у саду,
Де росте калина,
Там дівчина мрійлива
Гадала, гадала,
нагадала,
аж берізонька
та гірко заплакала.
Парубки сміялись.
Зорі миготіли.
Вітерцю між вітами гратись захотілось.
Дівчина в садочку співала знов пісню.
А місяць,
Як свідок.
Встиг її запам’ятати
Та нам, добрі людоньки,
її заспівати.
Ой, у саду.
Ой у саду.
Де росте калина.
Там дівчина мрійлива.
Загадала, написала
на литочку оцю таємницю.
Загадала - спати в саду
та між деревами.
Там,
Де роси впали на квіти
до рання.
Дівчина сміялась,
Збулось бажання.
Мов срібна вода,
Таємниці її зберігала земля.
Ой, у саду,
Ой, у саду,
Де росте калина.
Там дівчина мрійлива
Загадала там потаємне
бажання, щоб
зацвіло деревце
як її кохання.