Яка страшна була сьогодні ніч!
Були шахеди, каби і ракети...
Війна напружує уже усю планету,
Але, я думаю, не тільки в цому річ.
Ми вистоїм! У нас герої є,
Що дуже мужньо держаться на фронті.
Ідея миру хвилями пливе
І обіцяє щось на горизонті.
Всі війни затихають. Стихне й ця,
Ганебна і жорстока незрівнянно.
Якась безглузда імперська мета
Диктує їм жорстокість невблаганну.
Це за межею людяності все,
Це може надихати лиш антихрист.
Відповідальність кожен з них несе,
Живі і мертві рашинські фашисти.
Якщо з них репарації здеруть,
Це наші рани серця не загоє, -
Ніколи нам загиблих не вернуть,
Поламані життя наших героїв!
Вони страждають по госпіталях,
Освоюють протези через болі.
Вони пройшли достойно трудний шлях,
Виборюючи Україні волю.
А ті, що воювали проти них
На землях незалежної країни,
Невже не знали - непрощенний гріх
Убивство безневинної людини?
На гроші спокусились? Також гріх!
Про Божий суд згадайте, росіяни,
Про заповідь Господню "Не убий!".
Не для убивств вас народили мами.
За ваші дії Небо вас провчить!
І будуть нещасливі ваші діти.
І люди будуть сторонитись їх.
Вони ганьбою вашою покриті!
І буде справедливий Божий суд!
І буде їхня карма невблаганна.
І вас нащадки ваші прокленуть,
Як вас кленуть дітей убитих мами.
Сувора правда життя. 
