Поету.
Нехай би впав, нехай би відгорів
Той день лихий, у вічності забутий.
Небесні ще тьмяніють ліхтарі,
Ще жевріють і каганці, і трути.
Ще жевріють... надія у душі
Ще до молитви хилиться спроквола.
Бої без правил у твоїм вірші -
Остання мить відпущеного кола.
Остання мить, стискаючи кулак,
Розтрощить міць дурних стереотипів,
І небеса цілуючи, навзнак
Лежатимеш без сумнівів і схлипів.
Лежатимеш, хай юшкою носи
Спливатимуть у заздрощах розбиті.
Бої без правил, скільки не проси,
Не подарують жодної їм миті.
Не подарують, іскра лиш одна
І та в тобі загублена богами.
Над прірвою натягнута струна
Твоїми зветься, відтепер, шляхами.
Твоїми звуться ритвина і горб
Шубовснеш вкотре, та, як та ворона,
Залишишся білесенькою, щоб
Пітьма палала полум"ям Нерона.
04.12.16.
