Заснули верби над водою,
Лежить заморений туман,
Розмова йде, сама з собою,
Прокинувся сліпий лиман.
А час стоїть, нерухається більше,
Все змучене, нема проблем,
Усе змінилося, не як раніше,
Волає стримано, Ростем.
Час зупинився, от Баланда!
Усе без змін, підсміхується тінь,
Уся хвороба валиться з горба,
І мучить люд - нестримна лінь!
(с)Володимир Ярославський
