-
Коли погода й настрій одне ціле,
То я спішу в людський коловорот.
І швидко все зникає наболіле,
Життя приймає інший поворот.
Десь губляться проблеми, що гнітили.
Вітрами гнані, зникли тепер геть.
І десь беруться знову нові сили,
Що душу повнять вірою ущерть.
На все дивлюся іншими очима:
Усмішки тоді вчуся помічать.
А тихий шепіт вітру за плечима,
Навчить у серці радість відчувать.
І я тоді спішу назустріч сонцю.
Там промені назустріч струменять.
І мало світу того, що в віконці,
Так хочеться весь світ тоді обнять.
Гарнезно!!!