Вона багато раз чула слово ЛЮБЛЮ...
Але кожного разу, це були інші відчуття...
Було ЛЮБЛЮ батьківське, тверде, надійне, як тил і ніжне, як яблуневий цвіт...
ЛЮБЛЮ найдорожче - промовлялось дитячими вустами синочка і мало смак грудного молока...
Підносило до небес ЛЮБЛЮ пристрасне, за яким втрачала голову... Воно було божевільним...
ЛЮБЛЮ було стабільне, як дорога статуетка, яка не пасує до інтер"єру, але шкода викинути...
ЛЮБЛЮ було різним - грайливим, віртуальним, притягуючим і відштовхуючим, з гірчинкою... зі смаком кампарі і ранкової кави... Обпалююче, як віскі...
Було болючим, що шматувало серце на малесенькі частинки, заборонене ЛЮБЛЮ...
Різне було... А вона все чекає: КОХАЮ!... Незрадливе, щире, на все життя...
