Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Залишені слова - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Родзиночко! Ліоліна, 02.10.2013 - 14:36
як таблички з древніми рунами зберігаються у землі тисячоліттями, так і наша пам"ять береже минулетакі сильні слова такі сильні почуття Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, моя Сонячна! Патара, 02.10.2013 - 14:23
Підуть у небуття прадавні руни,Що вічність, як непотріб, витира. Мені ж слова твоі залишила Фортуна. Мабуть таки я із твого ребра?.. Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чудовий експромт, Патарочко! @NN@, 02.10.2013 - 14:20
концентрація почуттів, емоцій... дуже сильний вірш, рве на клапті... дякую, сподобалось дуже Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, люба Анно, за такий проникливий коментар! СвітанОk, 02.10.2013 - 14:15
Чудовий вірш, зворушливий, трепетнй)) щось зачепив у душі.Пригадались слова пісні Євгенія Літвінковича: "Слова остались мне и в шопоте теней я слушаю во сне историю о ней. Слова остались мне, как двери без ключей Боже, лишь слова остались мне" Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам щиро! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вітю, дякую сердечно! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||