Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Мій болю солодкий… - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваша правда:життя дарує нам чимало прекрасних миттєвостей, треба тільки встигати їх вловлювати!Дякую Вам сердечно за розуміння і чуттєвість! ![]() ![]() ![]() ![]() Віктор Варварич, 01.02.2013 - 10:40
Дуже гарно..А це Вам... На видноколі сонце догорає. Проникла омріяна земля. Де ж ти доле, тебе дівчина виглядає. Прийди до неї хоч би в снах. Серце її вогнем палає, палкі вуста поцілунку так бажають. Прийди до неї любове запальна. ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Сонечко! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Парчевська Ольга, 31.01.2013 - 22:10
Дійсно, цей вірш особливий, бо так багато ще приховано між рядків... Він викликає світлий солодкий смуток, дуже сподобався, заберу в обране ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, люба Перчинко! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Бойчук Роман, 31.01.2013 - 21:37
Браво! Дуже гарно зуміли вилити біль у рядки та поміж них. Чудовий вірш! ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна, пане Романе! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Ліоліна, 31.01.2013 - 18:22
Життя складається з радощів та горя,рожеві замки чомусь так швидко розпадаються...Врешті, все це живе в спогадах. Та й надія людину не покидає. ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
В житті всіляке трапляється.Щось втрачаємо, а щось знаходимо.Дякую, моя Хороша! ![]() ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Аделечко! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, пані Галино! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Надієчко, за такий теплий відгук і позитивну листівочку! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна, пане Миколо! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Валю! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Валя Савелюк, 31.01.2013 - 13:56
протиречиві чуття... але для змальованої ситуації, мабуть, характерні... При виході з серця мого на порозі не стій, - у той же час -- А ти не минайся ніколи, У спогадах будь!.. мабуть, це чисто по жіночому мило... правильно... тому, в цьому протиріччі є відповідна логіка, я так думаю... можливо, Ви так і замислили побудувати цей вірш - на протиречивих жіночих стихійних бажаннях, почуттях... що свідчить про схвильованість ЛГ... Мов два метеори, зіткнулися наші світи, блакитна планета зійшла зі своєї орбіти... - так... розбиті мости між двома серцями - катастрофа справді космічного масштабу - часто так трапляється... гарний вірш... і щастя підсіло в чужий даленіючий потяг... ![]() ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Оля Бреславська, 31.01.2013 - 13:53
Так гарно-гарно. Але чого ж так сумно? Надіюсь, цей Ваш сум лише у спогадах ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
|
![]() |