Я тримаю за ніжку бокал,
Тост сказати вам, любі, готова.
Срібним дзвоником тепла промова
Відбивається в тиші дзеркал.
У бокалі червоне вино
Ще співає про щастя жіноче,
Та схвильовано серце тріпоче,
Бо вже осінь стоїть під вікном.
Усміхаються щиро уста,
А в очах вже закралась тривога:
"Чи ще довга життєва дорога?
Донести чи зумію хреста?"
Прилетіли мої п'ятдесят,
Притомилися, сіли на плечі...
Я упевнена, це ще не вечір,
Відсвяткую чимало ще свят!
Піднесу я бокал за сім'ю,
Що з'єдналась єдиним порогом!
За внучатко, дароване Богом!
Із бокала ковток надіп'ю.
Тата, маму, родину мою!
Таню, Юру, Андрія, сестричку!
Щоби мали здоров'я з водички!
Побажання найкращі вам шлю.
Друзям добрим подяка усім!
Тим, хто в радості, і хто в печалі
Розділяли буденність реалій,
Словом й ділом ділились своїм.
Вам усім, хто зі мною сповна
Розділити прийшов оце свято -
Щастя, радості зичу багато!
І вино випиваю до дна!
29.07.2011
Фото автора
Блискуче! Класно, Наталю! 
Я готувалася, Тамаро. 
