|
XVII
*****
О, юна соромлива діво! Вкрилося лице багрянцем.
Я ж, навпаки, бліднію, як тебе щодня стрічаю вранці.
Мене бентежить ця незаймана порядність і стан юний,
Ця ніжна грація, вуста, тоненькі брови, білі руки.
Прийди до мене, юна дівчино, я ж так тебе жадаю. 5
Є ігри інші, не дитячі, ти ж цього іще не знаєш.
Твій погляд соромливий, карі очі та вуста солодкі
Завжди розпалюють в моєму серці почуття глибокі.
Коли дивлюсь на груди, сховані в благесенькій сукенці,
Які зітхають без кохання і бентежать юне серце, 10
То хочу запросити, дівонько, прийти мерщій до мене
У променнях вечірньої зорі, тоді уже, як смеркне.
Прийди, віддай невинну душу й тіло ти у мої руки,
Як більш досвідченому і кохання я надам уроки,
Щоб наші два серденька у пориві ритму воз’єднались, 15
В блаженному екстазі насолод невпинно цілувались.
Якби ж то, дійсно, ти колись прийшла б до мене насвітанку…
Я милувався б як ти спиш в моїй постелі аж до ранку.
Дивився б я на тебе, сплячу, й тамував тихенько подих,
Боявся б дуже розбудити діву неземної вроди. 20
Нікому не дозволив би тривожити твій сон невинний,
І милувався б я тобою, ти моя дівчино мила,
А ложе обтулив тоненькою прозорою вуаллю,
Щоб галасливі комарі вертались і летіли далі.
Оригінал
XVII
O jeune adolescent! tu rougis devant moi.
Vois mes traits sans couleurs; ils pâlissent pour toi:
C'est ton front virginal, ta grâce, ta décence;
Viens. Il est d'autres jeux que les jeux de l'enfance.
O jeune adolescent, viens savoir que mon coeur 5
N'a pu de ton visage oublier la douceur.
Bel enfant, sur ton front la volupté réside.
Ton regard est celui d'une vierge timide.
Ton sein blanc, que ta robe ose cacher au jour,
Semble encore ignorer qu'on soupire d'amour. 10
Viens le savoir de moi. Viens, je veux te l'apprendre;
Viens remettre en mes mains ton âme vierge et tendre,
Afin que mes leçons, moins timides que toi,
Te fassent soupirer et languir comme moi;
Et qu'enfin rassuré, cette joue enfantine 15
Doive à mes seuls baisers cette rougeur divine.
Oh! je voudrais qu'ici tu vinsses un matin
Reposer mollement ta tête sur mon sein!
Je te verrais dormir, retenant mon haleine,
De peur de t'éveiller, ne respirant qu'à peine. 20
Mon écharpe de lin, que je ferais flotter,
Loin de ton beau visage aurait soin d'écarter
Les insectes volants dont les ailes bruyantes
Aiment à se poser sur les lèvres dormantes.
ID:
1061522
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Епічний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Містико-езотерична лірика
дата надходження: 27.04.2026 21:25:18
© дата внесення змiн: 27.04.2026 21:25:18
автор: Ольга Калина
Вкажіть причину вашої скарги
|
