Країну знаю я одну,
Де світло морок проковтнув,
Де на устах лежить печать,
Де ті вціліють, що змовчать.
Де за одну лиш фразу
Пакують вас одразу.
Країну знаю я одну,
Що здуру влізла у війну,
Де брешуть казна-скільки літ,
Що нас от-от захопить світ.
Де мізки геть засраті –
Не вигребти й лопаті.
Країну знаю я одну,
Де в храм пустили сатану.
Де матір сина пхає в гріб,
Велить вбивати ближніх піп.
Рум’яні та плечисті
Поклони б’ють чекісти.
Країну знаю я одну,
Де хіпі нині за війну.
Змінили вмить свою стезю
І салютують букві «зю».
Натхненні персонажі!
І майже в камуфляжі.
Та наперед вже чую сміх,
Мовляв, нема країн таких.
Ви заперечите мені:
«Ти це побачив уві сні!»
А я скажу вам: «Знаєте,
Поїдьте, побувайте».
__________________________
А. Макаревич
Я расскажу вам про страну
Я расскажу вам про страну,
Где свет у темени в плену,
Где на устах лежит печать,
Где хочешь жить – умей молчать.
Где за одну лишь фразу
Вас упакуют сразу.
Я расскажу вам про страну,
Что сдуру вляпалась в войну,
Где гонят шнягу про напасть,
Мол "мир грозит на нас напасть".
Где так мозги засраты,
Хоть разгребай лопатой.
Я расскажу вам про страну,
Где в храм пустили сатану.
На гибель сына гонит мать,
А поп велит вам убивать.
Румяны и плечисты
Поклоны бьют чекисты.
Я расскажу вам про страну,
Где хиппи нынче за войну
И на лету, сменив стезю,
Трясут "козой" под букву "зю"
Возвышенно и даже
Почти что в камуфляже.
Вы рассмеетесь мне в ответ:
"Страны такой в помине нет".
Иль будете возмущены:
"На свете нет такой страны".
А я скажу вам: "Знаете,
Езжайте, побывайте".
Зображення - картина В.Войновича "Маленька людина за великим столом".1996