Сигнал тривоги, розриває душу,
І песик злякано спинився поряд,
Дивився в очі, більш додавши смутку,
Життя печаль, він розуміє потай.
Кажу, боїшся? То ж відразу лапу,
Мені подавши, відповів Дружок,
Удвох сиділи ми обнявшись зранку,
Й давив горлянку гіркоти клубок.
Великий Боже, недолугих спаси,
Тепер пізнали всю жагу до життя,
Усі зрівнялися в жахливі часи,
Тут зверхність зайва й гордовита пиха.
Душевні,зворушливі рядки... Війна усім завдає болю...,воно ж,як тулиться. просить допомогт, хоче сказати "Спаси", про це ж його той погляд говорить. Добра чекають від нас і менші брати,що поруч з нами.
Дякую п. Лізо!
liza Bird відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую п.Ніно за такий теплий коментар і високу оцінку.