Достигли сизі ранки пряно-росяні,
Вже вітер з ночі холодом війнув,
І кличе ліс набрати в кошик осені
І заглушити тишею війну.
Мені він сниться росами і барвами,
Іржаво-жовтим шелестом в ногах,
Туманами між схованими травами.
І тихим сонцем у моїх думках.
І кличе ліс разом лишити спогади
Із килимом, спадаючим згори.
І тіні-велетні униз кидають погляди,
На втрати, що приймаєш, мов дари.
Вже пріло-пряний дух грибів у затінку
Кружляє, і привиділось чомусь -
Вродлива Мавка з лісового застінку
Збирає в кошик спогади комусь.
