Болісним сумом прошитий,
Луна поминальний дзвін...
Мати знає, що син убитий,
Та того не знає він.
Побратимів закривши собою,
Спас від вибухів мін,
Героєм полігши в двобої,
Та того не знає він...
Уся родина в скорботі,
Сумно схилилась в уклін,
Та в журавлинім польоті
Перебуває він.
Юна душа відлітає,
В світлу, віддалену синь...
Як там на небі - мати не знає,
Та уже знає син.
