/гі́рка за домом: юрба дітвори/
зараз - мала, в дитячій уяві
тоді - вертикальний обрив!
сніг намітає, сани з гори,
як на трампліні, злітають на ямі,
вниз головою до яблунь кривих -
ще тільки 10-ть: дзвінко сміюся
...
(хоч я і носа розбив)
/літні зелені карпатські стежки/
перші мозо́лі, збиті коліна,
дух розпирає, несе́м казанки,
мрії легкі і важкі рюкзаки,
біля наметів тріскочуть поліна,
чай із ялиці і а́фин пʼянких -
вже цілих 20-ть: найщасливіший
...
(хоч на ногах синяки)
/за Світлодарськом: розвідоперація/
"Дуже! сильно! пахне "Гвоздиками" -
крики в ефірі по радіостанції,
перший артобстріл - ініціація,
ноги у росах між травами дикими,
пил вперемішку із листям акацій -
ще 27-м: я уперше помер
...
(хоч була вдала евакуація)
/шлях до Херсону: Високопілля/
звільнена пустка, світ НЕжиття,
плачемо ми, плачуть і звільнені,
вдячні і маки - душі розстріляних,
лине перчатка у ягід китя́г,
запахи літа, нив незасіяних -
вже 35-ть: я ще дихаю...
...
(хоч і в могилі застряг)
*2С1 «Гвоздика» — радянська 122-мм самохідна артилерійська установка, призначена для знищення живої сили, артилерійських батарей та дзотів.
К0ВАЛЬ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Квітко, ви дуже чітко вмієте виділяти акценти! А те, що ще дихаю - це справді головне А зо означає ця нижня риска, яку ви ставите перед деякими словами?🤔
І після тридцяти п'яти ще дихати й дихати, бажано без писемізму. Успіхів у творчості, в житті і боротьбі Вам! (В українській мові немає вислову "самий щасливий", А є - "найщасливіший" - один із ступенів порівняння прикметників). З повагою
К0ВАЛЬ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пані Світлано за відгук і корективу - одразу виправив! В мене з філологією не самі тісні стосунки - до тепер вчусь. І за побажання теж вдячний
Ось я уже про Вас знаю... Тепер розумію, чому не на часі споглядання на прекрасне
Довгого і щасливого Вам фізичного життя, і не менш довгого і повного натхнень творчого
P. S. Про гвоздики відразу в тексті для мене було зрозуміло. Миру нам всім!
Споглядання прекрасного завжди на часі! Просто для мене це поки що не дуже просто (отака от дивна і влучна тавтологія). Але я стараюсь, чесно! В тому числі шляхом споглядання прекрасного в рядках учасників цього клубу (це щиро і без іронії). Це свого роду як терапія, але до неї важко звикнути Дякую вам, що навідуєтесь в гості і коментуєте. Творіть прекрасне - це може лікувати інших
Неймовірно пройшлися віхами життя! Навіть коменти зайві.
Бажаю Вам : дихайте вільно і довго, зітріть останній рядок з думок, відчуттів, забудьте, що він був написаний! Думки матеріальні. Удачі вам і натхнення. Десь осіла в мене інформація, що Ви покидаєте сайт? Ні-ні, не треба!!!