урок з політекономії
– Значить так, взяли всі олівці, хто синій, хто жовтий, і всі дружно пишемо… ну що ви очі на мене попіднімали, що ви дивитеся на мої слова нестерпимо, ніби цього бачити зовсім не хочете? Не чуєте, що я кажу – хто синій, хто жовтий, можна ще чорний або червоний, в кого є, і всі дружно пишемо: два помножити на два і ставимо дорівнює. Поставили? Хто сказав чотири? Ніяке не чотири, чотири не ставимо, це дуже по-дитячому – чотири! Ставимо дорівнює, і за дорівнює відкриваємо дужку.
А далі ніби звичайна доросла домашня бухгалтерія – розкладаємо першу двійку на дві одиниці, тобто після дужки пишемо: один плюс один, і закриваємо дужку. Ставимо помножити із умови завдання, і другу двійку розкладаємо на дві одиниці аналогічно: відкриваємо дужку один плюс один закриваємо дужку і ставимо дорівнює. Зібралися, зібралися.
Йдемо далі. Першу частину залишаємо без зміни: відкриваємо дужку один плюс один закриваємо дужку і ставимо помножити. Про те, що одиниця дорівнює сінус квадрат альфа плюс косінус квадрат альфа, ще ніхто не забув? Дякую. Замінюємо їх на їх: відкриваємо одні дужки і другі, сінус квадрат альфа плюс косінус квадрат альфа і закриваємо одні дужки, ставимо плюс і, відкриваємо дужки сінус квадрат альфа плюс косінус квадрат альфа, закриваємо одні дужки і за ними зразу ж закриваємо другі. Ставимо дорівнює. Записали? Молодці, далі буде легше.
Першу частину залишаємо без змін – відкрили дужку один плюс один закрили дужку помножити. В другій частині рівняння забагато дужок, треба їх позбутися. При плюсах це дуже легко – зайві дужки просто опускаємо. Пишемо: відкриваємо дужку сінус квадрат альфа плюс косінус квадрат альфа плюс, той що основний, сінус квадрат альфа плюс косінус квадрат альфа і закрили дужку. І поставили дорівнює. Молодці, дякую. Залишилося зовсім небагато.
Першу частину, як і раніше, залишаємо без змін, пишемо помножити і відкриваємо дужки. Що ми бачимо в другій половині? В другій половині рівняння в дужках у нас два сінуса квадрата альфа і два косінуса квадрата альфа. То так і запишемо після нашої відкритої дужки: два сінус квадрат альфа плюс два косінус квадрат альфа і закриваємо дужку. Малюємо дорівнює. Чудово! Прекрасно!
Про те, що у виразах «два сінус квадрат альфа» і «два косінус квадрат альфа» між двійками і сінусами-косінусами є ніби «невидимий» знак «помножити», теж пам’ятаєте, надіюсь? Дякую. Зостався останній вольовий кидок.
Після дорівнює знову перша частина без змін: відкриваємо дужки один плюс один закриваємо дужки помножити; а в другій частині рівняння двійки розкладаємо на такі ж один плюс один. Після помножити відкриваємо одну дужку і другу, один плюс один і одну дужку закриваємо, помножити – це той що «невидимий», на сінус квадрат альфа плюс, відкриваємо дужку один плюс один закриваємо дужку, помножити – другий «невидимий», на косінус квадрат альфа і закриваємо велику дужку другої половини рівняння. Ставимо дорівнює.
Тепер нам потрібно першу частину рівняння перемножити на другу частину рівняння, тобто першу частину рівняння перемножити на кожен із членів другої половини рівняння, що в дужках. Це як, наприклад, два помножити, а в дужках три плюс чотири. В одному випадку три плюс чотири і помножити на два дорівнює чотирнадцять, а вдругому випадку два помножити на три (шість) плюс два помножити на чотири (вісім), теж дорівнює чотирнадцять.
Тож, перемножуємо першу частину рівняння на кожен член другої частини, і далі, щоб було зрозуміліше, давайте записувати ще й на дошці. Попереднє було:
=(1+1)х((1+1)хsin2α+(1+1)хcos2α)=
Перемножуємо першу половину (1+1) на кожен член другої половини і записуємо кожен крок:
=((1+1)х(1+1))+((1+1)хsin2α)+((1+1)х(1+1)+(1+1)хcos2α)=
=(2х2+2sin2α)+(2х2+2cos2α)=
=4+2sin2α+4+2cos2α=
=8+2sin2α+2cos2α=
=8+(sin2 α+cos2α+sin2α+cos2α)=
=8+(1+1)=
=8+2=10
Все правильно?
Але ж на початку, до самого найпершого дорівнює, було дано 2х2?
І ось тепер, мої любі фейсбучники, тіктокери, вац-апери, вайберщики, месенджеруни та інстаграмщики, – прошу, не соромтеся!
Хто знайде помилку в цьому простенькому прикладі – тій людині на своїх акаунтах і про політекономію нашого теперішнього життя попліткувати трохи можна, тілько далеко не залазити, бо є ще, я чув, приклад 2х2=5, там взагалі, кажуть, жесть яким обізнаним бути треба!
А от хто не знайде тут помилки – той хай в отих своїх акаунтах в оту політекономію нашого теперішнього життя, тобто ні в політику, ні в економіку, і носа свого хай не пхне, і язика свого з вказівним пальцем об клавіатуру нехай не мозолить! Бо в будь-якому випадку вас або пожаліють і просто обдурять, і будете ви ходити просто собі дурниками, або зроблять так, що ви самі будете обдурювати інших, і тоді, крім дурників, станете ще й злочинцями.
Скажу чесно – з цим прикладом я теж не розібрався. Ні, спочатку ніби знайшов був помилку – «помножити» на «плюс» в одному місці підмінили, але потім до кінця додорівнював – і вкінці вийшло вісім. Не десять, менше, але й теж не те, що треба. Скільки переперевіряв – все одно вісім виходить!
Тепер я оце собі так думаю: раз в такій простій математиці розібратися не зміг – то куди там вже мені далі, у вищу математику економіки та політики нашого теперішнього життя, де воно все таке закручене, таке закручене, – о-ой, та й розібратися в тому усьому?!
Так ото, аби тільки попатякати… як в ледачого собаки – аби голос почули…
***
ID:
973383
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 10.02.2023 08:36:14
© дата внесення змiн: 20.08.2024 09:28:21
автор: Щєпкін Сергій
Вкажіть причину вашої скарги
|
