ЗИМОВИЙ ЛІС.
На небо виплив місяць круглобокий,
Приліг на хмару, світячи ліниво,
Оглянув ліс ,на поле кинув оком,
Сипнув із рукава зірок грайливих.
На річці в дзеркало із криги зазирнув,
Просторами своїми запишався,
Та й покотився десь за ліс ,гайнув,
І на копиці сіна влаштувався.
Засяяв сніг на місячній доріжці,
І стало видно між дерев сліди звірят,
Впізнати можна в тій дрібній меріжці,
Петляючий танок прудких зайчат.
У лісі тихо ,ліс дрімає взимку,
Закутавшись в пухове покривало,
Лиш шелестять ,чи то дзвенять сніжинки,
Що ними небо щедро чаклувало.
Усе накрите пеленою ночі,
Ялинки лапи білі опустили,
Широкі спідниці колючі
Хутром із снігу розпушили.
Там ,на галявині, що за скрипучою сосною,
В хатинці теплій казка проживає,
На сукні з бархату, блискучою парчою,
Узори із сніжинок вишиває.
ID:
936965
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 14.01.2022 14:33:49
© дата внесення змiн: 14.01.2022 14:33:49
автор: Таїсія Діброва
Вкажіть причину вашої скарги
|