А завтра не буде, як вчора, чи, може,
Сьогодні,
Бо "завтра" настане не миттю, а з волі вітрів,
І будуть жахливих гадюк цілі полчища -
Сотні,
І диких конЕй поженуть між ручних табунів.
Настануть часи, коли публіка дійде до
Зречень, -
За садом усохлим наглянуть байдужі сичі.
Не буде вже "вчора", не буде промовистих
Речень.
Не буде світил, лише зблиснуть огненні мечі.
