Над словом пам'ятаєш муки,
Було важко найти, що хотів.
З відчаю у творення не брів,
Із розпачу опускалися руки.
Не хотів без письма розлуки,
Не рахував потрачених днів,
Коли щебнем слів повен рів,
Не чуючи серця буйні стуки.
Ось із рукопису стала книга.
Згодом ще виходили томики,
Скресла книг видання крига.
Прикрощів гризуть гномики,
На новий твір шаноба шмига,
Собою досади, ізнову коліки.
(Сонет)
2 вересня 2009 р.
Отакі муки творчості
