Привіт поет, звертаюсь я до тебе!
Де ти пропав, де муза твоя?
Де твої вірші, що ти строїш з себе?
Де крик кохання, що горланиш стоя?
Де гордість твоя, що щитом тобі була?
Де милий тон, манери де пропали?
Де зморжки дум твого чола,
Що ниті фраз й думок вязали?
Де ти поете, лірику душі?
Чому нужду свою ти мориш?
Чому не пишиш людству ти вірші?
Чому зі мною більше не говориш?
