Крапля за краплею тихо стікає день,
Втомлене сонечко котиться м`ячиком вниз,
Сіє вже вечір зорі з великих жмень,
Місяць вмостився зручно на мій карниз.
Тихо на дворі лиш вітер шепоче щось,
Знову з старим горіхом він розмовляє,
Ніби хтось гірко схлипнув, чи мо здалось?!
Ніч прохолодна в домівки всіх заганяє.
Ранок прийде на землю так як завжди,
Знайде замість калюж крижані озерця.
Перший мороз пройшов, залишив сліди,
Стала вода твердою на дні відерця.
Зовсім із нами поряд ходить зима,
Скоро, вже зовсім скоро сніжком засипе.
Осені йти в дорогу тому й сумна,
Мабуть її я чула вночі ті схлипи....
Дякую))) 
Дякую))
